Продовжуємо перекладати статті іноземної преси про те, як воює Братство. Першою такою перекладеною статею була стаття британського видання The Times. Зараз ви маєте змогу прочитати переклад статті вже американського видання New York Times.
Українська преса чомусь не пише про Братство зовсім нічого, тому прохання прочитати цю статтю до кінця і поширити у своїх соцмережах.
Переклад статті зробив неперевершений Богдан Олендра - член Братства та дуже завзята людина.
Братство в Криму
Блискавичні атаки є лише частиною ще більшої кампанії із використанням дронів та ракет задля послаблення російських військ в Криму та деморалізації населення.
Українські спецпризначенці відомі як Кухар (ліворуч), 23 роки, та Аскольд, 38 років, зустрілися у порожньому офісі, який використовувався як конспіративна квартира в Києві, столиці України, щоб розповісти про свій наліт на Крим
Одного пізнього вечора цього місяця двоє українських спецпризначенців на побитому позашляховику заїхали в одну з бічних вулиць Києва.
Повернувшись з небезпечного нічного нападу на російські позиції на Кримському півострові, вони прослизнули в бідно обставлену квартиру, де, втомлені і трохи розтріпані, сіли за столи й дуже стримано розповіли про свою нещодавню операцію.
«Дуже складна», - сказав 38-річний Аскольд. «Це була наша найскладніша операція», - додав 23-річний Кухар.
Члени підрозділу сил спеціальних операцій ГУР, служби української військової розвідки назвали лише свої позивні згідно військового протоколу.
Вони удвох приєдналися до ще 30 бійців, які на гідроциклах подолали понад 100 миль західною частиною Чорного моря, щоб атакувати критичні російські оборонні об’єкти і згодом відступити, що стало другим українським морським десантним нальотом за останні шість тижнів.
Мапа створена The New York Times
Ці рейди були частиною серії каральних атак на Крим, здійснених українськими силами з середини літа, в результаті яких вдалося вивести з ладу деякі російські системи протиповітряної оборони і завдати шкоди військово-морським верфям у Севастополі. Пізніше Росія перевела 10 військових кораблів із Севастополя на західному узбережжі Криму до порту Новоросійська на материковій частині Росії, хоча представники Сполучених Штатів кажуть, що невпевнені, чи це виведення було пов’язаним із заходами безпеки, чи просто звичайною ротацією.
Але не можна заперечувати, що атаки по території Криму зростають і можуть зрости ще більше з новими ракетами великої дальності ATACMS, щойно доставленими зі Сполучених Штатів.
«Відбувається динамічна битва глибоких ударів», - йдеться у заяві британської військової розвідки.
Частковий відступ Чорноморського флоту з Севастополя, де він базувався понад 200 років, допоміг Україні прорвати російську блокаду і зберегти можливість судноплавства в Чорному морі. Це довгоочікуваний успіх для Києва, який прагне зрушити контрнаступ, загрузлий у крові через російські мінні поля.
Дим з будівлі штабу російського Чорноморського флоту в Севастополі (Крим) на супутниковому фото, зробленому після удару, завданого минулого місяця. Українські атаки завадили діяльності військово-морських сил росії.
Українське військове керівництво вже давно оголосило про свій намір відновити контроль над Кримом, однак деякі військові аналітики вважають це малоймовірним. Для президента росії владіміра путіна, який координував захоплення Криму, це не лише життєво важлива база для російських операцій на півдні України, але й перлина російської імперії, яку він присягнувся вберегти.
Українська кампанія розпочалася рік тому з атаки на міст через Керченську протоку - витвір російських конструкторів, який з'єднує Кримський півострів з материковою частиною росії. Але все посилилось контрнаступом цього літа, коли українські війська почали завдавати ракетних ударів по Криму глибоко за лінією фронту.
Ракети дальнього радіусу дії вразили мости на автомобільних і залізничних шляхах, що з'єднують півострів з рештою України, а також об'єкти протиповітряної оборони, військові бази і командні пункти. Метою було порушити російську військову логістику і знизити можливості війська - тактика, яку український головнокомандувач генерал Валерій Залужний використовував під час контрнаступу в Харківській і Херсонській областях.
Наприкінці червня був пошкоджений Чонгарський міст, розташований на одній з головних доріг, що веде з півострова. 17 липня по Керченському мосту знову було завдано удару, цього разу вже безпілотним морським апаратом. Після цього місцева неурядова організація «SOS Крим» повідомляла про майже щоденні вибухи на півострові протягом наступних тижнів.
Жовтень минулого року. Пожежний гелікоптер поливає водою пожежу на обваленій частині мосту через Керченську протоку в Криму.
Напади мали різкий вплив на російську громадськість. За словами місцевих чиновників, кількість російських туристів, які відвідали Крим, з пікового показника у дев'ять мільйонів у 2019 році впала до шести мільйонів минулого року і трохи більше чотирьох мільйонів цього року.
«Тисячі росіян, які оселилися в Криму або купили там нерухомість після його анексії в 2014 році, продають свою нерухомість, ціни на яку сильно впали», - сказала Людмила Денисова, колишня українська депутатка, у якої в Криму живуть члени сім'ї.
«Кожен успішний український удар ускладнює життя в Криму», - сказала вона.
Найбільш руйнівних ударів було завдано в середині вересня, коли ракети влучили в російський підводний човен і десантний корабель у сухих доках порту Севастополя. Там само через тиждень українці обстріляли ракетами дальнього радіусу дії « Storm Shadow» командний штаб Чорноморського флоту, в результаті чого десятки офіцерів отримали поранення.
«Після цього нападу все більше кримчан звертаються до української розвідки з пропозиціями надати інформацію», - повідомила Севгіль Мусаєва, редакторка київської газети «Українська правда», посилаючись на офіційних представників української розвідки.
За її словами, раніше вони боялися ділитися інформацією, але тепер «можливо, вони очікують, що скоро щось станеться, тому і хочуть допомогти українським збройним силам».
Паралельно з ракетними ударами ГУР розпочало діяти і диверсійними групами. Наприкінці липня оперативники ГУР взяли під контроль і демонтували антену спостереження з «вишок Бойка» - групи газових бурових установок у західній частині Чорного моря, які Росія захопила в 2014 році, але з тих пір закинула.
24 серпня українські спецпризначенці здійснили свій перший відомий рейд до Криму з 2016 року, атакувавши російську базу на мисі Тарханкут, найзахіднішій точці півострова. На цій базі була розташована антена та системи, які глушать електронний зв'язок на великій відстані.
«Завдяки цій антені вони бачать все, що відбувається в морі», - сказав Борґезе, командир групи Братства, яка здійснювала рейд. «Завдання полягало в тому, щоб підійти до них на дуже близьку відстань і підірвати», - додав він.
Набережна в Севастополі (Крим) у лютому. На екрані президент росії владімір путін виступає зі щорічною промовою.
Братство є політичною партією, яку очолює Дмитро Корчинський, ветеран війн на Кавказі, який воював проти російських військ у 1990-х роках і, як повідомляється, має зв'язки з колишніми радянськими та українськими розвідувальними службами. Партію по-різному описують як християнську націоналістичну та правоекстремістську. З початком повномасштабної війни, яка розпочалася в лютому 2022 року, добровольці Братства були інтегровані до лав ГУР і здійснили перші атаки на територію росії минулого року та на кримську землю цього року.
Для першого рейду спецпризначенців Борґезе придбав флотилію гідроциклів, щоб доставити 20 бійців на російську базу на мисі Тарханкут. На чолі з командиром з позивним Мураха в сутінках вони вирушили під супроводом транспортного човна. Через російські системи глушіння вони пересувалися в умовах повного електронного блекауту, покладаючись лише на ручний компас. Через незручність пересування вдвох на одному гідроциклі половина бійців більшу частину шляху подолала на човні супроводу.
Оскільки російський військово-морський флот практично відсутній у західній частині Чорного моря, найбільша загроза для українських спецпризначенців була з повітря. Росія має перевагу в повітрі в цьому регіоні, і звичайні українські кораблі неодноразово зазнавали атак від російських літаків. Але малий розмір і малопомітність гідроциклів допомогли їм уникнути виявлення.
Вони досягли берега рано вранці і висадились на гальковому пляжі. П’ятеро бійців, озброєних чотирма кулеметами піднялися на пагорб і зайняли позиції з видом на базу і антену.
«Коли решта групи зійшла на берег, російські кулемети, що охороняли базу, відкрили вогонь», -розповідає Мураха. Але бійці на пагорбі були готові і відкрили із своїх кулеметів вогонь на подавлення.
Своїми гранатометами вони зробили кілька пострілів по антені та базі, перш ніж відступити. Дехто з групи підняв український стяг на будівлі, знявши це на відео перед відходом.
Група відступила без втрат. Але катер постачання потрапив під обстріл і відступив, тож усім 20 спецпризначенцям довелося здійснити шестигодинну зворотну подорож на гідроциклах, які були спеціально обладнані відсіками для перевезення боєприпасів і додаткового пального.
Борґезе - командир групи Братства, якій було доручено здійснити другий рейд до Криму.
«Перехоплення російських переговорів свідчать про те, що росіяни зазнали втрат під час атаки», -повідомляє Борґезе, але він не знає, чи була вражена головна ціль - антена.
Нік Рейнольдс, науковий співробітник Королівського інституту об'єднаних служб у Лондоні, назвав наліт на Крим «тактично цікавим», але передчасним. «Україна ще не в змозі скористатися будь-яким послабленням російської оборони там», - сказав він.
Борґезе сказав, що головним досягненням операції є зміна сприйняття, доведення того, що українські сили можуть дістатися до кримського берега і демонстрація російській громадськості того, що Крим більше не є безпечним місцем.
«Це піднімає наш український бойовий дух і знижує російський і кримський», - сказав він. «Вони більше не можуть розслаблятися на цих пляжах».
Дякуємо, що дочитали до кінця. А зараз поширте цю статтю в своїх соцмережах. Дякуємо!
Переклад статті зробив неперевершений Богдан Олендра - член Братства та дуже завзята людина.
